Історія села

ІСТОРІЯ СЕЛА

Село Михайлівка розташоване у південо – східній частині Тульчинського район, 

В вісімнадцяти кілометрах на схід від міста Тульчина, розташоване село Михайлівка. Відомо, що село засноване в1709 році.

          Довгий час ( XVІІІ – XІXст..) село з навколишніми землями було власністю графа  Потоцького. З статистичних документів відомо, що у 1841 році в селі проживало 413 селян – кріпаків (233 жінки і 250 чоловіків), що обробляли 904 десятини землі.

          З 1862 року в селі відкрилась церковно приходська школа, в якій працював один вчитель. А з 1891 існувала школа грамоти.

          В цих школах навчалось по 20-30 дітей заможних родин.

          В період панування Завістовських, якими належало понад 40% всієї землі, селяни жили в безпросвітній втомі, у великих злиднях. Особливо цей гніт посилився після 1905 року.

       Частина із них попадала у залежність до сільських куркулів, розорювались і змушені були залишити свої домівки, йти на заробітки на ближчі цукроварні. А частина тікала в міста. Найбільше з села вибули в м. Одеса, Очаків, до 20 сімей переселились в село Шуро – Копіївка.

          Прихід радянської влади на селі було ознаменовано утворенням двох сільських рад, які пізніше об’єдналися в одну, головою якої був обраний Семенюк Анань Карпович.

          В 1920 році було створено комітет незалежних селян на чолі з Мурованим Артемом. З перших днів існування радянської влади кращі панські будинки були відведені під школу, було відкрито хату – читальню. Та мирну працю в ці роки порушували банди, яким селяни під керівництвом активістів давали рішучу відсіч. Так була знищена банда Волинця в кількості 150 чоловік. В її ліквідації приймали активну участь брати Григорій і Артемій Біженки та інші селяни. Після розгрому всіх банд на селі остаточно встановилась радянська влада. У 1926 році організоване перше колективне господарство СОЗ, яке об’єднувало всього 8 господарств.

          Керівником ( головою ) цього господарства був Буженко Григорій Іванович, його членами були: Буженко Андрій Іванович, Кошолаба Єфрем Григорович, Габрись Зоть Онисійович, пізніше Каспрук Трохим Іванович, Чайківський Стах. СОЗ налічував в своєму розпорядженні 20 га землі, 1культиватор, 4 сівалки, 2 пари коней, 2 вози, 4 борони.

          В 1929 році в селі організовувалась артіль ім. Чубаря, в якому масово почали вступати бідняки. Головою колгоспу став Кошолаба Єфрем Григорович. Велику роль в цей період відігравала комсомольська організація, яка була створена в 1926 році. Першими керівниками комсомольської організації були Вовк Федір О, Вовк Пилип Ю. Були в селі і комуністи. Першим з них був Кошолоба Єфрем Григорович, з 1926 року, який віддано боровся за радянську владу, зо створення колгоспу, за ріст матеріального та культурного розвитку села.

          Розпочали роботу 2 початкові школи, в 1932 році їх об’єднали в одну неповну середню школу. Перший випуск був 1935 році.

          І в 1935 році артіль ім. Чубаря, була розділена на два колгоспи: колгосп ім. Чубаря ( пізніше перейменований в колгосп ім. Щорса) та колгосп ім. Чапаєва. Обидва колгоспи перед війною нараховували 2600 га землі, 300 коней, 240 голів великої рогатої худоби, 50 пар волів, 6 сівалок, 300 свиней, 18кінних косарок, 2 тракторні косарки. Та мирну працю селян порушила Велика Вітчизняна війна. Німецькі війська вдерлися в село 22 липня 1941 року. 22 липня Михайлівку окупували німецькі війська, а з вересня і по березень 1944 року окупували румуни. Чоловіки, які залишилися на окупованій території, йшли в партизани або ж допомагали партизанам, які діяли в Брацлавському лісі. Наприклад брати: Микола і Григір Буженки, Гончарук Олекса, Іващенко Федот. 14 березня 1944 року було звільнено село Михайлівку. В боях за рідну землю, за проявлену мужність і відвагу 96 чоловіків – фронтовиків нагороджено орденами і медалями радянського Союзу. 144 Михайлівчани не повернулись з цієї страшної війни.

            Після війни знову довелось піднімати з руїнів господарство.

В 1948 році колгосп купив першу автомашину в а в 1958 році з реорганізацією МТС було закуплено 10 тракторів та прищепний інвентар. Поступово село розвивалось, з змінилося обличчя села.

        З 1957 року село радіофіковане, працювала кіноустанова, дитячі ясла, медпункт, бібліотека, поштове відділення.

      Перша лікарня в селі знаходилась біля посадки. Один із перших фельдшерів – Семенюк Антон Іванович. Односельці відгукувалися про нього, як про хорошого спеціаліста. В цій лікарні було стаціонарне відділення. В 1974 -  75 р.р. фельдшером став Буженко Леонід Федорович. А приміщення лікарні було переведено  в  центнер села і стаціонар був відмінений. Пізніше приміщення лікарні було передано в будівлю дитячого садка, де і знаходиться по цей час.

       Для перегляду фотокарток про Михайлівську територіальну громаду будь-ласка натисність тут.